top of page
  • Фото автораПетро Майба

Дещо про святість


Святість – це виявлення Господа через людину. Вона має сяяти не від людини, але від Господа через людину. Господь має виявлятись у нашому житті як Слово Бога доброти, ніжності та милосердя.



Святість – це любов...


Любов до Господа та стосунки з Ним. Молитва, Святі Таїнства, моменти щирого перебування та спілкування з Богом.


Любов до людей, до своїх рідних, до ближніх та до незнайомців – як постійне і сильне прагнення чинити їм добро.


Любов до своїх повсякденних обов’язків вдома, на роботі, під час навчання. Це праця для Господа.

Для святого Івана Боско любов до праці була основною можливістю для персонального зростання та зростання в покликані. Дон Боско зробив із роботи справжню духовність. Бо жити – це обов’язок як моральний, так і духовний, спрямований на власне зростання та розвиток інших. Св. Іван говорив, що добре виконання повсякденних обов’язків відповідає покликанню та є служінням, до якого нас покликав Господь.


Робити речі з любов’ю та для любові – основний принцип, що надихає на конкретне й практичне духовне життя, який додає сил і впевненості добре виконувати буденні обов’язки. Душею запобіжної системи о. Боско є досвід повсякденного життя, інтенсивно прожитий у служінні іншим та в присутності Бога. Іншими словами, безкорисливість та любов у вихованні є джерелом зросту для себе та допомогою для інших.

Захистити від спокус на шляху любові здатні покора і піст – тобто звичка відмовлятися від того, що віддаляє нас від Господа. Так, духовність – це безперервне зусилля, наполегливе прагнення до святості, до єдності з Господом. Водночас духовність є життям на 100%! Це здатність бути добрим, веселим, відповідальним.


Жити духовним життям – це прожити якомога краще кожну хвилину життя для Господа у відповідь на Його любов до нас, наповнюючи кожну мить любов’ю.

Comments


bottom of page