Кожного з нас Господь зі своєї великої та безкорисливої любові захотів створити на свій образ і подобу, обдарувати незвичайним даром існування. І кожне розумне Боже творіння, кожна людина підсвідомо відчуває, що саме реалізація і примноження цього фундаментального дару являє собою суть перебування на землі. А наше життя, відповідно, є дорогою до Творця. На цій дорозі велику силу дає пам’ять про просту істину: усі ми належимо виключно Богу. Його любов, сильна і творча, постійно перебуває з кожним, кого вона покликала до існування.
Кожне людське життя має велику цінність, бо є щирим та чистим даром Бога.
Жодна людина не є в цілості володарем свого життя. Початок і кінець життя не залежать від нас. На відрізку між початком і кінцем матеріального життя ми є тими, кому Бог довіряє дар буття. Тими, хто реалізовує великий проект, який не може бути автономним, незалежним.
Всі ми покликані відповісти любов’ю на любов Бога до нас у кожному моменті нашого земного життя.
Творець щодня кличе нас до життя, даруючи його, щоб ми реалізували проект любові, спрямований до Нього і до створінь, які є Його дітьми і нашими братами й сестрами.
Адже Він у любові створив нас зі свобідною волею.
Свобода людини мала би полягати в тому, щоби цілісно: думками, почуттями, словами і вчинками бути схожою на Господа. Звісно, часом людина використовує власну свободу проти самої себе… Руйнує себе і віддаляється від Бога.
Comments